У листопаді 2023 року Верховна Рада прийняла закон, який передбачає, що держава забезпечуватиме українським військовослужбовцям безоплатний забір та збереження репродуктивних клітин. Однак, зараз виявили, що одна зі статей цього закону передбачає ліквідацію репродуктивних клітин у разі загибелі воїна.
На це питання звернула увагу медична адвокатка Олена Бабич, передає Цензор.НЕТ.
"На днях консультувала вдову військовослужбовця. Молодий хлопець, мріяли мати дітей. Кріоконсервували сперму перед тим як йти на фронт. Оформили всі необхідні документи — договір, довіреність на дружину, заяву щодо використання сперми для народження такої бажаної спільної дитини. Чоловік загинув.
Нагадаю — нещодавно наші законодавці так сильно переймались за фінансову складову кріоконсервації біологічного матеріалу військовослужбовців, що прийняли закон, яким… заборонили використовувати сперму військового після його загибелі (!). З березня клініки будуть зобовʼязані її утилізовувати.
От як пояснити вбитою горем жінці, яка буквально пару місяців назад оформлювала з чоловіком документи, щоб народити дитину, що поки її чоловік боронив державу і загинув, наші законотворці буквально позбавили його права бути батьком після своєї смерті?!" - розповіла Бабич.
Історія прийняття поправки про утилізацію репродуктивних клітин загиблих воїнів
Одна з авторок закону, нардеп Оксана Дмитрієва ("Слуга народу") пояснила, що у початковій редакції закону даної норми не було, а її внесли уже підчас другого читання законопроєкту.
"Текст, який ми з колегами підготували до першого читання не містить норми про утилізацію!!! Бо я проти таких норм. Під час підготовки законопроекту була дискусія на цю тему, проте ми вирішили, що не будемо передбачати утилізацію", - розповіла нардеп.
"До другого читання була подана поправка. Не моя. І попри те, що я, як головний автор цього закону, була проти – її прийняли. Чому у автора правки виникла така ідея – краще запитати у нього", - пояснила Дмитрієва.
На скріншотах порівняльної таблиці законопроєкту, які вона оприлюднила, вказується, що автором даної поправки є голова комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький ("Слуга народу"). Свою поправку він обґрунтовував тим, що "питання постмортальної репродукції наразі залишається неврегульованим національним законодавством".
Пропозиції щодо врегулювання питання використання репродуктивних клітин загиблого воїна
Після розголосу цього питання Радуцький опублікував пост у своєму телеграм-каналі, де назвав подібну ситуацію "неправильною і несправедливою" і запевнив, що Рада її найближчим часом вирішить.
"Сьогодні у соцмережах та у ЗМІ поширились повідомлення про те, що жінкам заборонили використовувати для запліднення заморожений біоматеріал їхніх загиблих чоловіків. А це стосується зокрема дружин українських загиблих воїнів – наших Героїв. Ми вважаємо таку ситуацію неправильною і несправедливою стосовно наших Героїв і памʼяті про них.
Ми вважаємо, що кожен Герой має право на продовження свого роду – і не має бути формального, суто бюрократичного підходу до цього питання щодо загиблих Героїв. Якщо сучасна медицина дозволяє це зробити, і якщо цього бажає родина, то будь-які бюрократичні перепони мають бути зняті.
Якщо родинам Героїв говорять, що існують якісь проблеми зі зберіганням біологічного матеріалу, що він може бути знищений, то до березня ми цю проблему точно приберемо. Верховна Рада без вагань проголосує за необхідні зміни, зокрема до Цивільного кодексу та інших законів.
Ми зацікавлені в тому, щоб кожен Герой мав продовження свого роду. Це справедливо і це чесно перед людьми, які віддали життя за свою країну.
Памʼять про наших загиблих Героїв має жити не лише в назвах вулиць і памʼятних табличках, а й в їхніх дітях, які стануть найкращою згадкою про них", - заявив Радуцький.
Зазначимо, що прийнятий Радою закон, довкола якого розгортається суперечка, має назву "Про забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство". В пояснювальний записці до нього вказано, що мета закону - "створення державних гарантій щодо збереження можливості біологічного батьківства/материнства для захисників та захисниць України, у випадку отримання ними поранень, які впливають на репродуктивні функції". Так само у обґрунтуванні необхідності прийняття закону йдеться про "поранення, які призводять до втрати
репродуктивних функцій". Про можливість використання репродуктивних клітин після смерті воїна ні у пояснювальній записці, ні в тексті закону мова не йде. Тому зауваження Радуцькогощодо неврегульованості питання постмортальної репродукції в українському законодавстві в цілому, не тільки щодо військовослужбовців, залишається цілком актуальним, а питання, хто саме матиме право на розпорядження репродуктивними клітинами загиблого: батьки, інший член подружжя, партнер, інші діти чи родичі, і на скільки довго їх повинна зберігати держава залишаються відкритими.
Авторка закону Дмитрієва пропонує вирішувати питання за допомогою нотаріальної згоди донора клітин.
"Моя позиція: репродуктивні клітини – це власність того, хто їх зберігає. І саме ця людина повинна вирішувати що з ними робити в разі смерті: утилізувати, передати другому з подружжя, чи навіть віддати до загального банку. Тим більше, що це наш кращий генофонд. І це легко можна зробити нотаріальною згодою", - пропонує Дмитрієва.
Матеріал доступний за посиланням.
На це питання звернула увагу медична адвокатка Олена Бабич, передає Цензор.НЕТ.
"На днях консультувала вдову військовослужбовця. Молодий хлопець, мріяли мати дітей. Кріоконсервували сперму перед тим як йти на фронт. Оформили всі необхідні документи — договір, довіреність на дружину, заяву щодо використання сперми для народження такої бажаної спільної дитини. Чоловік загинув.
Нагадаю — нещодавно наші законодавці так сильно переймались за фінансову складову кріоконсервації біологічного матеріалу військовослужбовців, що прийняли закон, яким… заборонили використовувати сперму військового після його загибелі (!). З березня клініки будуть зобовʼязані її утилізовувати.
От як пояснити вбитою горем жінці, яка буквально пару місяців назад оформлювала з чоловіком документи, щоб народити дитину, що поки її чоловік боронив державу і загинув, наші законотворці буквально позбавили його права бути батьком після своєї смерті?!" - розповіла Бабич.
Історія прийняття поправки про утилізацію репродуктивних клітин загиблих воїнів
Одна з авторок закону, нардеп Оксана Дмитрієва ("Слуга народу") пояснила, що у початковій редакції закону даної норми не було, а її внесли уже підчас другого читання законопроєкту.
"Текст, який ми з колегами підготували до першого читання не містить норми про утилізацію!!! Бо я проти таких норм. Під час підготовки законопроекту була дискусія на цю тему, проте ми вирішили, що не будемо передбачати утилізацію", - розповіла нардеп.
"До другого читання була подана поправка. Не моя. І попри те, що я, як головний автор цього закону, була проти – її прийняли. Чому у автора правки виникла така ідея – краще запитати у нього", - пояснила Дмитрієва.
На скріншотах порівняльної таблиці законопроєкту, які вона оприлюднила, вказується, що автором даної поправки є голова комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький ("Слуга народу"). Свою поправку він обґрунтовував тим, що "питання постмортальної репродукції наразі залишається неврегульованим національним законодавством".
Пропозиції щодо врегулювання питання використання репродуктивних клітин загиблого воїна
Після розголосу цього питання Радуцький опублікував пост у своєму телеграм-каналі, де назвав подібну ситуацію "неправильною і несправедливою" і запевнив, що Рада її найближчим часом вирішить.
"Сьогодні у соцмережах та у ЗМІ поширились повідомлення про те, що жінкам заборонили використовувати для запліднення заморожений біоматеріал їхніх загиблих чоловіків. А це стосується зокрема дружин українських загиблих воїнів – наших Героїв. Ми вважаємо таку ситуацію неправильною і несправедливою стосовно наших Героїв і памʼяті про них.
Ми вважаємо, що кожен Герой має право на продовження свого роду – і не має бути формального, суто бюрократичного підходу до цього питання щодо загиблих Героїв. Якщо сучасна медицина дозволяє це зробити, і якщо цього бажає родина, то будь-які бюрократичні перепони мають бути зняті.
Якщо родинам Героїв говорять, що існують якісь проблеми зі зберіганням біологічного матеріалу, що він може бути знищений, то до березня ми цю проблему точно приберемо. Верховна Рада без вагань проголосує за необхідні зміни, зокрема до Цивільного кодексу та інших законів.
Ми зацікавлені в тому, щоб кожен Герой мав продовження свого роду. Це справедливо і це чесно перед людьми, які віддали життя за свою країну.
Памʼять про наших загиблих Героїв має жити не лише в назвах вулиць і памʼятних табличках, а й в їхніх дітях, які стануть найкращою згадкою про них", - заявив Радуцький.
Зазначимо, що прийнятий Радою закон, довкола якого розгортається суперечка, має назву "Про забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство". В пояснювальний записці до нього вказано, що мета закону - "створення державних гарантій щодо збереження можливості біологічного батьківства/материнства для захисників та захисниць України, у випадку отримання ними поранень, які впливають на репродуктивні функції". Так само у обґрунтуванні необхідності прийняття закону йдеться про "поранення, які призводять до втрати
репродуктивних функцій". Про можливість використання репродуктивних клітин після смерті воїна ні у пояснювальній записці, ні в тексті закону мова не йде. Тому зауваження Радуцькогощодо неврегульованості питання постмортальної репродукції в українському законодавстві в цілому, не тільки щодо військовослужбовців, залишається цілком актуальним, а питання, хто саме матиме право на розпорядження репродуктивними клітинами загиблого: батьки, інший член подружжя, партнер, інші діти чи родичі, і на скільки довго їх повинна зберігати держава залишаються відкритими.
Авторка закону Дмитрієва пропонує вирішувати питання за допомогою нотаріальної згоди донора клітин.
"Моя позиція: репродуктивні клітини – це власність того, хто їх зберігає. І саме ця людина повинна вирішувати що з ними робити в разі смерті: утилізувати, передати другому з подружжя, чи навіть віддати до загального банку. Тим більше, що це наш кращий генофонд. І це легко можна зробити нотаріальною згодою", - пропонує Дмитрієва.
Матеріал доступний за посиланням.