В темі законодавчого регулювання допоміжних репродуктивних технологій я знаходжусь останні 11 років. Саме стільки часу обговорюється прийняття профільного закону, який би регламентував сферу лікування безпліддя і замінного материнства. Чимало було обговорень за ці роки, зустрічей. У складі робочої групи УАРМ я навіть писала перший варіант такого законопроекту.
Періодично тема забувалась, після чергового скандалу всі знову про це згадували і так по колу. Оскільки не було на це «політичної волі». Але зараз така «політична воля» нарешті з'явилась. Вчора на сайті ВРУ з'явився текст Проекту Закону «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій та замінне материнство» №6475-д від 11.04.2023.
Короткий огляд ключових моментів та «новел» законопроекту:
1. При застосуванні ДРТ обов'язковою умовою є генетичний зв’язок майбутньої дитини із чоловіком або жінкою чиї репродуктивні клітини було використано. Що це означає на практиці? Це означає, що одинокі жінки будуть позбавлені можливості скористатись методиками лікування безпліддя з використанням донорських яйцеклітин. Також подружні пари, в яких і у чоловіка, і у жінки проблеми з власними репродуктивними клітинами, але дружина може виносити й народити дитину — не зможуть скористатись ДРТ.
2. Заборона посередництва у сфері ДРТ і замінного материнства. На мій погляд, в цій новації більше позитиву аніж негативу. З огляду на те скільки сумнівних посередників з'явилось в цій сфері за останні роки, які порушували все, що можна, їх треба було або легалізувати, або заборонити. Законодавець обрав другий шлях.
3. Донорство репродуктивних клітин є анонімним, за виключенням донорів-родичів та неанонімних донорів при наявності спільної заяви донора і пацієнта. Це варіант вирішення одвічної дилеми щодо анонімності донорства яйцеклітин і сперми.
4. Донація репродуктивних клітин проводиться безоплатно. Донор може отримати грошову компенсацію витрат в порядку, який встановить Кабінет Міністрів України.
5. Власниками донорських репродуктивних клітин є заклади охорони здоров’я.
6. У разі смерті пацієнта репродуктивні клітини якого кріоконсервовані, їх подальше використання можливе за умови наявності нотаріально посвідченого рішення такої особи. На сьогодні так фактично і відбувається, але тепер це буде закріплено на рівні закону.
7. У випадку смерті одного з подружжя, використання кріоконсервованих ембріонів можливе лише у випадку наявності нотаріально посвідченого рішення подружжя/того з подружжя, який помер (але за життя залишив такий документ).
8. Передача невикористаних ембріонів іншому пацієнту/подружжю забороняється.
9. Дозволяється кріоконсервація репродуктивних клітин з метою збереження фертильності. Нарешті те, що роблять усі клініки, буде законодавчо закріплено.
10. Послугою замінного материнства може скористатись подружня пара, яка перебуває у шлюбі понад 2 роки та має медичні покази.
11. Послугами замінного материнства зможуть скористатись іноземці, в країні постійного проживання яких законом не заборонено замінне материнство.
12. Іноземні громадяни, які планують скористатись послугами замінного материнства, мають стати на облік, надати пакет документів, у тому числі підтвердити відсутність заборони замінного материнства в країні проживання, та отримати довідку-дозвіл. Порядок обліку буде затверджений КМУ.
13. Встановлюється граничний вік для жінки, яка може бути замінною матір'ю — від 21 до 35 років. Виключення — коли замінною матір'ю є родичка.
14. Закріплюються права та обов'язки генетичних батьків та замінної матері, істотні умови договору про послуги замінного материнства. Типова форма договору про послугу замінного материнства буде затверджена Кабінетом Міністрів України.
15. Встановлення генетичної спорідненості дитини, народженої замінною матір'ю, шляхом проведення ДНК тесту.
16. Заборона реклами репродуктивних клітин — тут так і не зрозуміла що мається на увазі. Рекламу донорства можуть здійснювати лише клініки, які мають ліцензію та акредитацію останні 5 років — також не зрозумілий момент. Реклама спрямована на залучення жінок для замінного материнства забороняється.
Закон, у випадку його прийняття, набере чинності через рік з дня його опублікування. Положення щодо обмежень для іноземних громадян та обліку іноземців у програмах сурогатного материнства — через три роки після закінчення воєнного стану. При цьому на період воєнного стану та протягом трьох років після його припинення чи скасування іноземцям заборонено користуватись послугою сурогатного материнства на території України.
Також на період воєнного стану та протягом року з дня його припинення чи скасування репродуктивним клінікам забороняється вивозити за межі України репродуктивні клітини та ембріони. Вивозити власні репродуктивні клітини можуть тільки фізичні особи.
Моя думка — в цілому законопроект досить непоганий і регулює чимало важливих моментів. Є звичайно ряд дискусійних положень, не без цього. На виконання закону ще має бути прийнята ціла низка підзаконних нормативних актів.
Єдине, чого я не знайшла — це введення відповідальності за порушення закону та відповідних змін в КУпАП та ККУ. Якщо цього не буде, то знову буде відсутній механізм притягнення до відповідальності у випадку порушень.
Періодично тема забувалась, після чергового скандалу всі знову про це згадували і так по колу. Оскільки не було на це «політичної волі». Але зараз така «політична воля» нарешті з'явилась. Вчора на сайті ВРУ з'явився текст Проекту Закону «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій та замінне материнство» №6475-д від 11.04.2023.
Короткий огляд ключових моментів та «новел» законопроекту:
1. При застосуванні ДРТ обов'язковою умовою є генетичний зв’язок майбутньої дитини із чоловіком або жінкою чиї репродуктивні клітини було використано. Що це означає на практиці? Це означає, що одинокі жінки будуть позбавлені можливості скористатись методиками лікування безпліддя з використанням донорських яйцеклітин. Також подружні пари, в яких і у чоловіка, і у жінки проблеми з власними репродуктивними клітинами, але дружина може виносити й народити дитину — не зможуть скористатись ДРТ.
2. Заборона посередництва у сфері ДРТ і замінного материнства. На мій погляд, в цій новації більше позитиву аніж негативу. З огляду на те скільки сумнівних посередників з'явилось в цій сфері за останні роки, які порушували все, що можна, їх треба було або легалізувати, або заборонити. Законодавець обрав другий шлях.
3. Донорство репродуктивних клітин є анонімним, за виключенням донорів-родичів та неанонімних донорів при наявності спільної заяви донора і пацієнта. Це варіант вирішення одвічної дилеми щодо анонімності донорства яйцеклітин і сперми.
4. Донація репродуктивних клітин проводиться безоплатно. Донор може отримати грошову компенсацію витрат в порядку, який встановить Кабінет Міністрів України.
5. Власниками донорських репродуктивних клітин є заклади охорони здоров’я.
6. У разі смерті пацієнта репродуктивні клітини якого кріоконсервовані, їх подальше використання можливе за умови наявності нотаріально посвідченого рішення такої особи. На сьогодні так фактично і відбувається, але тепер це буде закріплено на рівні закону.
7. У випадку смерті одного з подружжя, використання кріоконсервованих ембріонів можливе лише у випадку наявності нотаріально посвідченого рішення подружжя/того з подружжя, який помер (але за життя залишив такий документ).
8. Передача невикористаних ембріонів іншому пацієнту/подружжю забороняється.
9. Дозволяється кріоконсервація репродуктивних клітин з метою збереження фертильності. Нарешті те, що роблять усі клініки, буде законодавчо закріплено.
10. Послугою замінного материнства може скористатись подружня пара, яка перебуває у шлюбі понад 2 роки та має медичні покази.
11. Послугами замінного материнства зможуть скористатись іноземці, в країні постійного проживання яких законом не заборонено замінне материнство.
12. Іноземні громадяни, які планують скористатись послугами замінного материнства, мають стати на облік, надати пакет документів, у тому числі підтвердити відсутність заборони замінного материнства в країні проживання, та отримати довідку-дозвіл. Порядок обліку буде затверджений КМУ.
13. Встановлюється граничний вік для жінки, яка може бути замінною матір'ю — від 21 до 35 років. Виключення — коли замінною матір'ю є родичка.
14. Закріплюються права та обов'язки генетичних батьків та замінної матері, істотні умови договору про послуги замінного материнства. Типова форма договору про послугу замінного материнства буде затверджена Кабінетом Міністрів України.
15. Встановлення генетичної спорідненості дитини, народженої замінною матір'ю, шляхом проведення ДНК тесту.
16. Заборона реклами репродуктивних клітин — тут так і не зрозуміла що мається на увазі. Рекламу донорства можуть здійснювати лише клініки, які мають ліцензію та акредитацію останні 5 років — також не зрозумілий момент. Реклама спрямована на залучення жінок для замінного материнства забороняється.
Закон, у випадку його прийняття, набере чинності через рік з дня його опублікування. Положення щодо обмежень для іноземних громадян та обліку іноземців у програмах сурогатного материнства — через три роки після закінчення воєнного стану. При цьому на період воєнного стану та протягом трьох років після його припинення чи скасування іноземцям заборонено користуватись послугою сурогатного материнства на території України.
Також на період воєнного стану та протягом року з дня його припинення чи скасування репродуктивним клінікам забороняється вивозити за межі України репродуктивні клітини та ембріони. Вивозити власні репродуктивні клітини можуть тільки фізичні особи.
Моя думка — в цілому законопроект досить непоганий і регулює чимало важливих моментів. Є звичайно ряд дискусійних положень, не без цього. На виконання закону ще має бути прийнята ціла низка підзаконних нормативних актів.
Єдине, чого я не знайшла — це введення відповідальності за порушення закону та відповідних змін в КУпАП та ККУ. Якщо цього не буде, то знову буде відсутній механізм притягнення до відповідальності у випадку порушень.