24 січня 2025 року КМУ на виконання Закону № 3496-IX затвердив Порядок здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців.
Ключові положення Порядку:
⁃ Зберіганню підлягають репродуктивні клітини чоловіків і жінок.
⁃ Медичне обстеження військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та поліцейських перед забором репродуктивних клітин проводиться у закладах охорони здоров’я за направленням командира частини, керівника органу, підрозділу. Тут поки питання щодо форми такого направлення.
⁃ Визначено обсяг медичного обстеження перед забором репродуктивних клітин.
⁃ Забір репродуктивних клітину закладах охорони здоров’я проводиться за заявою на підставі електронного направлення від лікаря-акушера-гінеколога або лікаря-уролога після проведення необхідного медичного обстеження, всі відомості вносяться до ЕСОЗ.
⁃ Безоплатне зберігання у разі загибелі (смерті) або оголошення судом померлим військовослужбовця здійснюється протягом трьох років.
Але здивування викликає п. 12 Порядку!
«Після закінчення зазначеного строку подальше зберігання таких клітин може бути продовжене за рахунок іншої особи, визначеної у заповіті військовослужбовця щодо власних репродуктивних клітин, а у разі відсутності заповіту — за бажанням другого з подружжя або особи, з якою загиблий (померлий) військовослужбовець проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою».
Минулого року допис адвоката Олени Бабич на facebook викликав чималий суспільний резонанс і це змусило народних обранців вносити зміни в закон та виправляти свою «помилку» з утилізацією сперми військовослужбовців. І робили вони це «в угарі». Впровадивши механізм розпорядження репродуктивними клітинами через заповіт.
Так от, в законі немає ані слова про можливість розпоряджатися репродуктивними клітинами дружиною або партнеркою після смерті військовослужбовця. А у своїй Постанові КМУ перевищив свої повноваження і розширив закон, виправивши чергову «помилку» ВРУ. По суті – правильно, по формі – ні.
Ключові положення Порядку:
⁃ Зберіганню підлягають репродуктивні клітини чоловіків і жінок.
⁃ Медичне обстеження військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та поліцейських перед забором репродуктивних клітин проводиться у закладах охорони здоров’я за направленням командира частини, керівника органу, підрозділу. Тут поки питання щодо форми такого направлення.
⁃ Визначено обсяг медичного обстеження перед забором репродуктивних клітин.
⁃ Забір репродуктивних клітину закладах охорони здоров’я проводиться за заявою на підставі електронного направлення від лікаря-акушера-гінеколога або лікаря-уролога після проведення необхідного медичного обстеження, всі відомості вносяться до ЕСОЗ.
⁃ Безоплатне зберігання у разі загибелі (смерті) або оголошення судом померлим військовослужбовця здійснюється протягом трьох років.
Але здивування викликає п. 12 Порядку!
«Після закінчення зазначеного строку подальше зберігання таких клітин може бути продовжене за рахунок іншої особи, визначеної у заповіті військовослужбовця щодо власних репродуктивних клітин, а у разі відсутності заповіту — за бажанням другого з подружжя або особи, з якою загиблий (померлий) військовослужбовець проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою».
Минулого року допис адвоката Олени Бабич на facebook викликав чималий суспільний резонанс і це змусило народних обранців вносити зміни в закон та виправляти свою «помилку» з утилізацією сперми військовослужбовців. І робили вони це «в угарі». Впровадивши механізм розпорядження репродуктивними клітинами через заповіт.
Так от, в законі немає ані слова про можливість розпоряджатися репродуктивними клітинами дружиною або партнеркою після смерті військовослужбовця. А у своїй Постанові КМУ перевищив свої повноваження і розширив закон, виправивши чергову «помилку» ВРУ. По суті – правильно, по формі – ні.