+38 (044) 238 00 03
м. Київ, пр. Перемоги 21-А, літ."А" оф.1
     
Олена Бабич, адвокат, голова Комітету з медичного права ААУ, засновник платформи юридичних заходів для медичних працівників Legal Lab
 
З кожним роком збільшується кількість конфліктів та судових спорів між лікувальними закладами і пацієнтами, незадоволеними отриманою медичною допомогою. І одне із перших місць по кількості таких конфліктів займає стоматологічна допомога. Такому явищу є декілька причин:
- стоматологія є одним із лідерів по кількості виданих ліцензій на медичну практику;
- результат стоматологічного лікування, а особливо це стосується естетичної стоматології, сприймається пацієнтом досить суб’єктивно і деякі пацієнти цим зловживають;
- неналежне ведення лікарем-стоматологом медичної документації в частині фіксації всіх нюансів лікування та запису важливих “не медичних” моментів у взаємовідносинах із пацієнтом.

Коли конфлікт таки виникає - єдиним захистом лікаря-стоматолога є медична документація та інші письмові документи, які повинні бути оформлені у лікувальному процесі. Чому вони такі важливі та як «служитимуть» для захисту лікаря - читайте далі.
 
Договір про надання стоматологічних послуг
 
Обов’язку укладення з пацієнтами письмового договору про надання стоматологічних послуг чинне законодавство не містить. Кожна стоматологічна клініка самостійно вирішує чи є необхідність в укладеннні договору із пацієнтом. Якщо такий документ носить формальний характер і фактично дублює норми законодавства – сенсу в його підписанні майже немає. Договір про надання стоматологічних послуг доцільно укладати, якщо ви передбачаєте в ньому умови та порядок лікування, порядок оплати – особливо якщо лікування тривале і оплата може здійснюватися частинами, порядок повернення коштів тощо.
 
Медична карта
 
В стоматології використовуються наступні форми медичних карт:
- медична карта стоматологічного хворого ф 043/о, форма якої затверджена Наказом МОЗ від 14 лютого 2012 року № 110 та
- медична карта ортодонтичного пацієнта ф № 043-1/о, форма якої затверджена Наказом МОЗ від 29 травня 2013 року № 435.
 
До кожної із вказаних медичних карт є інструкція по їх заповненню, яку я рекомендую прочитати. Це одразу знімає цілий ряд запитань, які виникають у лікарів-стоматологів.

Слід пам’ятати, що саме медична карта є головним захистом для лікаря, а тому до її ведення потрібно відноситися вкрай відповідально. Якщо карта ведеться в електронному вигляді – і про це, зокрема, зазначено в інструкції по її заповненню, - її форма повинна відповідати формі, затвердженій МОЗ України. В будь-якому випадку у разі конфлікту, перевірки, надання медичної документації для проведення КЕК, медичну карту необхідно буде роздруковувати та проставляти відповідні підписи лікарем.
 
Згода на лікування
 
Відповідно до ст. 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», згода інформованого пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Отже факт надання згоди пацієнтом є обов’язковою передумовою надання йому стоматологічної допомоги. Форма письмової згоди пацієнта на лікування затверджена Наказом МОЗ від 14.02.2012 N 110 (форма №003-6/о). Тому перед початком стоматологічного лікування лікар-стоматолог повинен отримати від пацієнта письмову згоду на лікування встановленої форми.

Закон містить виключення, коли отримувати згоду на лікування від пацієнта не потрібно - якщо існує пряма загроза життю пацієнта, за умови неможливості отримання згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників. Але з огляду на особливості стоматологічного лікування - такі випадки вкрай поодинокі, якщо взагалі бувають.
 
Відмова від лікування
 
Пацієнт, який досяг 18-річного віку, тобто набув повної цивільної дієздатності, і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування та маніпуляцій.

Якщо така відмова може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, законодавство покладає на лікаря обов’язок пояснити пацієнту наслідки відмови. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження такої відмови. Пацієнт відмовляється підписувати папери? Необхідно засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків. В якості свідків краще брати штатних працівників стоматологічної клініки і в жодному разі не інших пацієнтів, адже в такому випадку мова вже буде йти про розголошення лікарської таємниці.

На практиці стоматологічні пацієнти з тих чи інших причин відмовляються від рекомендованих лікарем процедур. Такі обставини обов’язково необхідно фіксувати письмово за підписом пацієнта. Тільки в такому випадку, якщо внаслідок такої відмови у пацієнта виникнуть ускладнення або інші негативні наслідки, лікар-стоматолог буде звільнений від відповідальності.
 
Рекомендації після лікування
 
Важливим є інформування пацієнта про режим та правила поведінки після ряду стоматологічних маніпуляцій (видалення зубу, імплантація тощо). Від дотримання встановленого режиму та рекомендацій залежить подальший стан здоров’я пацієнта. Такі рекомендації краще оформити у вигляді письмого документу та отримати підпис пацієнта, що він з ними ознайомлений. Якщо у пацієнта внаслідок недотримання рекомендацій погіршиться стан здоров’я або виникнуть ускладнення, швидше за все він забуде, що його попереджали про необхідні дії і буде звинувачувати у всьому лікаря. А захистом для лікаря в даному випадку буде письмове підтвердження, що пацієнта про необхідність дотримання певного режиму та про правила поведінки попередили, тому ніякої відповідальності за такі ускладнення лікар нести не буде.
 
Наостанок хочеться вкотре наголосити лікарям-стоматологам, що ваш юридичний захист тільки у ваших руках. Ведіть медичну документацію, документально фіксуйте всі нюанси лікування, максимально отримуйте підписи пацієнта після його інформування – все це допоможе вам вийти із конфлікту з пацієнтом з мінімальними ризиками для вас.