+38 (044) 238 00 03
м. Київ, пр. Перемоги 21-А, літ."А" оф.1

     
На запитання читачів журналу «Практика управління медичним закладом» відповідає Анна Малець,
юрист Юридичного бюро Олени Бабич
 
Прізвище дитини під час реєстрації
 
У нас з чоловіком різні прізвища. Яке прізвище у такому разі ми маємо надати своїй дитині під час реєстрації?
 
Це питання регулюється наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р. № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні».

Так, при різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження, який засвідчується підписами обох батьків.

У разі якщо мати чи батько дитини не може особисто з'явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану, то її (його) заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають, з якого прізвища - батька чи матері - повинно починатися прізвище дитини. За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.
 
 
Нетрадиційна медицина
 
Я не маю медичної освіти, проте в мене є дар до народної медицини. Чи можу я займатися народною медициною? Що для цього потрібно?
 
Регулювання цього питання передбачено Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2012 р. № 1145 «Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством)».

Відповідно до чинного законодавства особи, які не мають спеціальної медичної освіти, зареєстровані у встановленому законом порядку як фізичні особи - підприємці та отримали спеціальний дозвіл на зайняття народною медициною (цілительством), виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, мають право на зайняття народною медициною (цілительством).

Для отримання спеціального дозволу особа подає до Міністрества охорони здоров'я заяву за формою, встановленою чинним законодавством України. До заяви в одному примірнику додаються відомості про місце зайняття народною медициною (цілительством) та облаштування приміщення, призначеного для зайняття народною медициною (цілительством), за встановленою МОЗ України формою. Крім цього до заяви також додаються завірені у встановленому порядку копії:
- висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
- отриманого в установленому МОЗ України порядку атестаційно-експертного висновку, що підтверджує наявність в особи цілительських здібностей.

Рішення про видачу спеціального дозволу або відмову в його видачі приймається протягом тридцяти робочих днів з дня подання заяви та документів. Заявник, щодо якого прийнято рішення про видачу спеціального дозволу, подає МОЗ документ про внесення плати за видачу такого дозволу в установленому розмірі, яка зараховується до державного бюджету. Розмір плати за видачу спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством) - одна мінімальна заробітна плата, розмір якої встановлений законом на відповідний період.

Звертаємо увагу, що строк дії спеціального дозволу становить п'ять років. Після закінчення строку дії спеціального дозволу його видача здійснюється у встановленому порядку.

Отже, ви маєте право займатися народною медициною, зареєструвавшись як фізична особа - підприємець та отримавши спеціальний дозвіл на заняття народною медициною (цілительством).
 
 
Безкоштовні ліки для невиліковних хворих
 
Я хворий невиліковною хворобою - рак крові. Для підтримання життєдіяльності мені потрібен дуже дорогий препарат, який ні я, ні моя родина не в змозі купувати самостійно. Що необхідно для отримання ліків безкоштовно?
 
Питання регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17 серпня 1998 р. № 1303.

Звертаємо увагу, що відповідно до встановленого даною постановою переліку груп населення, яким передбачений безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, особи хворі на онкологічні захворювання мають право на безкоштовне отримання лікарських засобів. Проте перелік лікарських засобів, які можуть відпускатися безоплатно обмежений. Вказаний перелік передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету» від 5 вересня 1996 р. № 1071.

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Тобто якщо препарат, необхідний вам, входить до даного переліку, ви можете отримувати його безкоштовно за рецептом лікаря, який зобов'язаний був повідомити про таку можливість.

Проте лікарські засоби розподіляються між лікувальними закладами відповідно до встановлених законодавством вимог і необхідно постійно слідкувати за наявністю того чи іншого препарату. Крім того, слід зауважити, що МОЗ України запроваджено систему інформування населення щодо закупівлі, розподілу, поставок і забезпеченості препаратами і медичними виробами у межах централізованого державного забезпечення. Відповідно до Наказу МОЗ України від 02 червня 2016 р. № 509 «Про здійснення заходів з контролю використання лікарських засобів та медичних виробів, закуплених за бюджетні кошти», таке інформування здійснюється в кожному із регіонів країни закладами підпорядкування МОЗ України, зокрема, шляхом розміщення на офіційних сайтах закладів, підпорядкованих МОЗ України, інформації про наявність ліків та їх розподіл.

Отже, ви маєте право на отримання лікарських засобів безкоштовно, якщо це передбачено чинним законодавством.
 
 
Операція за кордоном

У мене хворе серце. Я потребую негайного проведення операції. Проте в Україні такі операції не проводять, лише за кордоном, в Ізраїлі. Яким чином можна виїхати на лікування за кордон?
 
Питання регулюється Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1995 р. № 991 «Про затвердження Положення про порядок направлення громадян на лікування за кордон», наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 липня 2014 р. № 502 "Про забезпечення організації направлення громадян на лікування за кордон".

Так, відповідно до чинного законодавства громадяни України можуть направлятися для лікування за кордон у разі необхідності надання того чи іншого виду медичної допомоги хворому та неможливості її надання в закладах охорони здоров'я України, а державні органи зобов'язані сприяти виїзду громадян України за кордон і перебуванню там в період лікування.

Питання направлення громадян на лікування за кордон порушують обласні, центральні районні (міські) лікарні, які надсилають до МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь (відділів) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій детальний витяг з історії хвороби, надрукований у двох примірниках, обгрунтування доцільності лікування за кордоном, а також довідки про склад сім'ї хворого. Зазначені органи охорони здоров'я у разі визнання ними необхідності такого лікування надсилають ці документи МОЗ України або видають їх хворому (чи за його дорученням - іншій особі) для подання цьому Міністерству. Рішення про доцільність лікування за кордоном приймається Комісією з питань направлення на лікування за кордон на підставі висновку головного спеціаліста відповідного профілю МОЗ України. У разі прийняття Комісією рішення про направлення громадянина на лікування за кордон одночасно визначаються загальна сума пов'язаних із цим направленням витрат і джерела їх покриття.

Витрати, пов'язані з направленням громадянина на лікування за кордон, включають вартість лікування та проїзду хворого туди і назад, а також (за рішенням Комісії) супроводжуючої особи.

Сума зазначених та інших витрат і відповідальність сторін, у тому числі за обгрунтованість терміну та якість лікування, визначаються на підставі письмової домовленості МОЗ України з відповідним медичним закладом зарубіжної країни.

Отже, питання щодо виїзду за кордон для лікування має порушуватися лікарнею, а рішення прийматися Міністерством охорони здоров'я України. І якщо в Україні неможливо надати необхідну медичну допомогу, вас можуть направити на лікування за кордон.