+38 (044) 238 00 03
м. Київ, пр. Перемоги 21-А, літ."А" оф.1
     
На запитання читачів «Практика управління медичним закладом» відповідає Анна Малець,
юрист Юридичного бюро Олени Бабич
 
Порядок знищення медичної документації
 
У лікарні за роки роботи накопичилося багато документів (журнали, акти, договори), термін зберігання яких давно закінчився. Ми хочемо знищити їх. Яким на сьогодні є порядок знищення медичної документації?
 
Порядок знищення медичної документації регулюється Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24.12.1993 р. № 3814 - XII, Постановою Кабінету міністрів України «Про проведення експертизи цінності документів» від 08.08.2007 р. N 1004, наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» від 12.04.2012 р. № 578/5 (далі – Наказ № 578/5), наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях».

Так, Наказом № 578/5 визначено термін зберігання кожного виду медичної документації. Звертаємо також увагу, що термін зберігання деякої документації може визначатися інструкціями щодо заповнення окремих документів медичного характеру.
Після закінчення терміну зберігання документи можуть бути знищені після здійснення попередньої експертизи щодо їхньої цінності.
Для організації та здійснення експертизи цінності документів в установах утворюються постійно діючі експертні комісії, що діють відповідно до положень про них.

Під час такої експертизи у діловодстві вирізняють чотири групи справ, а саме: справи постійного зберігання, справи тривалого (понад 10 років) зберігання, справи тимчасового зберігання (до 10 років включно), справи, що підлягають знищенню у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання.
У разі прийняття рішення про доцільність знищення документів у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання експертна комісія підприємства надсилає до експертно-перевірної комісії Державного архіву (експертної комісії архівного відділу районної, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, міської ради) проекти таких документів: описи справ з кадрових питань (особового складу), акти про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду (далі - НАФ).
Погоджені (схвалені) акти про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, затверджуються керівником установи, після чого установа має право знищити документи.

Справи, відібрані для знищення, передаються організаціям із заготівлі вторинної сировини за накладними, у яких зазначається вага макулатури, що передана для переробки. Дата здачі документів, їх вага та номер накладної вказуються в актах про вилучення документів для знищення.
Отже, для знищення медичної документації строк зберігання якої закінчився, необхідно дотриматися процедури погодження знищення вказаних документів.
 
Примусова госпіталізація хворого з відкритою формою туберкульозу
 
Я працюю лікарем у клінічній лікарні. Нещодавно був пацієнт з відкритою формою туберкульозу, проте від госпіталізації він відмовлявся та поводився агресивно. Чи можна його змусити лягти до лікарні?
 
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" та інших законодавчих актів України» від 22.03.2012 р. № 4565-VI хворим на заразні форми туберкульозу забезпечується госпіталізація до протитуберкульозних закладів. У разі відмови хворих на заразні форми туберкульозу від госпіталізації їх лікування може проводитися амбулаторно за можливості їх ізоляції в домашніх умовах.

Разом з тим зазначеним законом в окремих випадках передбачена примусова госпіталізація. Якщо хворі на заразні форми туберкульозу порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, які мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих. Нагадаємо, що протиепідемічний режим це - спеціальні протиепідемічні заходи (правила поведінки особи, хворої на заразну форму туберкульозу), встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, спрямовані на захист населення, у тому числі медичних та інших працівників, від зараження збудником туберкульозу.

Заява про примусову госпіталізацію хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду представником протитуберкульозного закладу, що здійснює відповідне лікування цього хворого, протягом 24 годин з моменту виявлення порушення хворим протиепідемічного режиму. До заяви додається мотивований висновок лікаря, який здійснює або має здійснювати лікування цього хворого, про необхідність примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу.
Примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на термін до трьох місяців.

Рішення про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворих на заразні форми туберкульозу приймається судом за місцем виявлення зазначених хворих або за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу та підлягає негайному виконанню. Звертаємо увагу, що невиконання рішення суду про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Отже, в описаному в запитанні випадку лікар може звернутися до суду із заявою про примусову госпіталізацію такого хворого, зазначивши всі необхідні дані, що підтверджують необхідність такої госпіталізації.
 
Оплачувана відпустка особам, які усиновили дитину
 
Чи передбачена оплачувана відпустка батькам, які хочуть усиновити дитину?
 
Зазначене питання регулюється Кодексом законів про працю України, Законом України «Про відпустки» та наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» від 13.11.2001 р. № 455.

Так, особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі усиновлення двох і більше дітей). Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, віком старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі усиновлення двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).

Особам, які усиновили дитину або взяли дитину під опіку, лікарем жіночої консультації на підставі свідоцтва про народження дитини та рішення суду про її усиновлення або встановлення опіки видається листок непрацездатності на період з дня усиновлення або встановлення опіки до дня закінчення післяпологової відпустки.

Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника підприємства або уповноваженого ним органу. Заяву про надання відпустки слід подати не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
 
Листок непрацездатності для «несумлінного» пацієнта
 
Я працюю дільничим лікарем. Пацієнт порушує рекомендований йому режим, не вживає ліків, не з'являється на заплановані візити, а приходить коли йому заманеться. Яким чином у такому випадку мені діяти та як оформляти його листок непрацездатності?
 
Питання регулюється такими нормативно-правовими актами, як Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності».

Відповідно до законодавства лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму. Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.
 
Щодо оформлення листка непрацездатності, то якщо під час чергового відвідування хворим лікаря наявне порушення режиму у вигляді несвоєчасного прибуття хворого до лікаря, то у разі визнання хворого непрацездатним, лікарняний листок продовжується з дня відвідування ним лікаря, а у разі визнання хворого працездатним у графі "Стати до роботи" пишуть літерами число і місяць та здійснюють запис "з'явився працездатним". Закриття лікарняного листка здійснюється датою, установленою лікарем для прибуття хворого.