+38 (044) 238 00 03
м. Київ, пр. Перемоги 21-А, літ."А" оф.1

     
На запитання читачів журналу "Здоров'я України" відповідає медичний адвокат Олена Бабич
 
1. За який час працівник повинен попередити роботодавця про звільнення з роботи у зв'язку з переїздом?
Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово не пізніше ніж за два тижні. Проте слід зазначити, що ця стаття також передбачає, що власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, у тому випадку, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, у тому числі у зв'язку з переїздом на нове місце проживання.
Отже, згідно із загальним правилом про звільнення з ініціативи працівника, потрібно повідомити роботодавця не пізніше ніж за два тижні, проте це не позбавляє права працівника просити про пришвидшене звільнення у зв'язку з переїздом.
 
2. З якого віку призначаються пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи?
Дане питання регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. та постановою Правління пенсійного Фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005р. На осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розповсюджується загальна процедура отримання пенсії.
Пенсійний вік для отримання пенсії за віком визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте слід зазначити, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку. Ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено зменшення пенсійного віку на строк від 2 до 10 років. Зменшення пенсійного віку залежить від категорії постраждалих.
 
3. Яким чином повинен реагувати лікар на тілесні ушкодження пацієнта, якщо є підозра умисного заподіяння шкоди здоров'ю?
Це питання регулюється спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.05.93 р. за № 307/105 «Про порядок обліку випадків звернення до закладів охорони здоров'я і міськрайлінорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру» в новій редакції від 19.03.2013р. Керівники лікарень, госпіталів, профілакторіїв, клінік, травматологічних пунктів та інших закладів охорони здоров'я повинні забезпечити негайне інформування органів внутрішніх справ про всі випадки звернення за медичною допомогою осіб із вогнепальними, ножовими пораненнями та іншими тілесними ушкодженнями, якщо є підстави вважати, що вони отримані внаслідок кримінальних правопорушень чи пригод. У цьому нормативному акті форма інформування чітко не визначена, однак, зважаючи на негайність повідомлення, можна припустити можливість використання телефонограми або факсу. Відомості про звернення осіб з тілесним ушкодженнями кримінального характеру для надання допомоги записуються до спеціального журналу закладу охорони здоров'я.
 
4. Чи може особа без сертифіката лікаря-спеціаліста займати лікарські посади в закладах охорони здоров'я?
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19.12.97р. № 359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів», атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі або аспірантурі з цієї спеціальності, якщо останні ще не мають сертифіката лікаря-спеціаліста з даного фаху, а також особи, які у передбаченому законодавством порядку допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки.
Зазначена атестація з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста має передувати зайняттю особою лікарської посади у закладах охорони здоров'я, що відповідає цій спеціальності, або здійсненню медичної практики за цією спеціальністю на підприємницьких засадах.
Сертифікат лікаря-спеціаліста видається за умови позитивного рішення атестаційної комісії про присвоєння звання лікаря-спеціаліста.
Отже, до отримання вищезазначеного сертифіката особа не може займати лікарські посади у закладах охорони здоров'я.