+38 (044) 238 00 03
м. Київ, пр. Перемоги 21-А, літ."А" оф.1
     
Про індексацію аліментів, які визначені судом у твердій грошовій сумі, і обов'язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості, складати розрахунок та повідомляти про нього стягувача і боржника.
 
Норма про індексацію аліментів у твердій грошовій сумі прописана в Сімейному кодексі України. Проте відсутність механізму її реалізації в Законі про індексацію та Законі про виконавче провадження призводила до того, що питання про проведення індексації аліментів можна було вирішити лише через суд.

Адже в ч. 2 ст. 184 СК України була норма про індексацію аліментів у твердій грошовій сумі, а в ст. 2 Закону про індексацію аліментів не було серед об'єктів індексації. Тому й виникали різні трактування одних і тих самих норм законодавства.
Щодо цього навіть ВСУ в постанові від 06.11.2013 р. у справі № 6-113цс13 визнав факт розбіжностей у застосуванні касаційною інстанцією одних і тих самих норм матеріального права, а саме ч. 1 ст. 2 Закону про індексацію та ч. 2 ст. 184 СКУ. У зв'язку із цим мало місце ухвалення кардинально різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. ВСУ в згаданій вище справі прийняв рішення на користь стягувача аліментів.

Тож після внесення коментованим Законом змін до ч. 1 ст. 2 Закону про індексацію питання майже вирішено. Віднині аліменти у твердій сумі підлягають індексації, що чітко визначено в абз. 7 згаданої вище норми. Індексацію аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводять за рахунок коштів платника аліментів (ч. 7 ст. 5 Закону про індексацію).
Ст. 9 Закону про індексацію: «індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами — підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів».

Однак підприємства (установи, організації, підприємці) мають самі відрахувати із заробітку працівника належну суму індексації разом із сумою аліментів у твердій сумі. Але їх не зобов'язують самостійно проводити розрахунок сум індексації аліментів.
Розрахунок суми індексації лягає на плечі державного виконавця. Це чітко прописано в ч.ч. 4, 7 ст. 74 Закону про виконавче провадження: Державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, суму індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, складає відповідний розрахунок і повідомляє про нього стягувачу та боржнику.
Тобто підприємства (установи, організації і т.д.) мають лише утримати вказану в постанові чи розрахунку суму аліментів й індексації (ч. 1 ст. 69 Закону про виконавче провадження, п. 7.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту від 02.04.2012 р. № 512/5, далі — Інструкція № 512).
Яким чином держвиконавець надає підприємству розрахунок суми індексації аліментів, зважаючи на те що це потрібно робити щомісяця, — питання відкрите.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50% зарплати, що має бути виплачена працівнику, у т.ч. при відрахуванні за декількома виконавчими документами (ч. 4 ст. 70 Закону про виконавче провадження). Цією ж нормою та ст. 128 КЗпП встановлено: загальний розмір усіх відрахувань у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70% зарплати, котра належить до виплати працівнику.

Якщо держвиконавець направив на підприємство постанову (розрахунок), за якою сума аліментів разом з індексацією перевищує 70% зарплати, котра належить до виплати, то у відповідності до ч. 7 ст. 74 Закону про виконавче провадження, якщо стягнути аліменти у визначеному розмірі та/або суму їх індексації неможливо, адміністрація підприємства, котра проводила відрахування, нараховує боржнику заборгованість зі сплати аліментів та/або індексації таких аліментів.

Керуючись п. 7.8 Інструкції № 512, за кожною постановою про стягнення підприємство, із якими боржник перебуває в трудових відносинах, кожні 6 місяців і після спливу строку відповідних виплат або в разі звільнення працівника подає окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою (додаток 1 до Інструкції № 512).

У самій формі звіту є графа 8 «Примітки», яка й передбачена для відображення в ній залишка несплаченої суми заборгованості.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів понад 3 місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на зарплату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника (ч. 2 ст. 74 Закону про виконавче провадження).
Якщо є заборгованість за аліментами, державний виконавець може звернути стягнення на майно боржника (ч. 2 ст. 74 Закону про виконавче провадження). Отже, підприємство звітує держвиконавцю про суму боргу за аліментами, що рахується за працівником, а в обліку відображає лише ту суму аліментів, яка реально утримана на виконання приписів держвиконавця.